- жовчогінний
- [жо/yчог’і/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
жовчогінний
Смотреть что такое "жовчогінний" в других словарях:
жовчогінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жовчогінний — а, е: •• Жовчогі/нні за/соби речовини рослинного походження або отримані синтетичним шляхом, які стимулюють утворення жовчі … Український тлумачний словник
алохол — у, ч. Лікарський препарат; жовчогінний засіб; підвищує моторику кишечника … Український тлумачний словник
каломель — ю, ч. Бісмонохлорид меркурію; білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як проносний, сечо і жовчогінний засіб тощо) … Український тлумачний словник
ксиліл — у, ч. Тверді кристали білого кольору; застосовують як бразантну вибухову речовину; жовчогінний і послабляючий засіб … Український тлумачний словник
ліобіл — у, ч. Лікарський жовчогінний засіб … Український тлумачний словник
оксафенамід — у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують як жовчогінний засіб … Український тлумачний словник
ромашка — и, ж. Трав яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередку. || у знач. збірн. || Квітка цієї рослини. •• Ліка/рська рома/шка найпоширеніший вид цієї… … Український тлумачний словник
трифоль — і, ж. Рід багаторічних трав, що росте на болотах; використовується як жовчогінний засіб … Український тлумачний словник
фламін — I а, ч. У Стародавньому Римі – почесна посада жерця якого небудь божества, на яку обирали довічно; жрець, що обіймав цю посаду. II у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують як жовчогінний засіб при гепатохолециститах та холециститах … Український тлумачний словник
